Блог вчителя хімії Савчук Ольги Миколаївни

Життя – це мрія, здійсни її,

Життя – це виклик, прийми його!

Світ у якому ми живемо, дуже швидко змінюється тому інтеграція в сучасне суспільство і знаходження свого місця в житті вимагають від кожної людини дедалі більше компетенцій і зусиль. Завдання вчителя допомогти дитині отримати ці компетенції.

Дивовижна професія вчитель є тільки 45 хвилин на уроці та дорогоцінні хвилини між ними та після них, щоб виховати у кожній дитині власне  «Я», навчити жити в гармонії.

К. Роджерс сказав: «Нельзя кого-либо изменить, передавая ему готовый опыт. Можно лишь создать атмосферу способствующую развитию человека». Як цього досягти?

Л. М. Толстой писав що вчителю достатньо мати: «Только два качества – большие знания и большое сердце». Любов до власної професії до дітей, яким передаєш свій досвід має бути щирою, і тоді вчитель побачить результати своєї праці. Бути вчителем - це моя заповітна мрія ще з дитинства. Слухаючи своїх вчителів перейнявши їх думки, милуючись красою і витонченістю, впевненістю, строгістю, у моїй ще тоді дитячій душі склався прототип ідеального вчителя – справедливого, який не ображає, не принижує тендітну дитячу душу, а піднімає її на вершину, з якої можна полетіти, відчути невагомість своєї душі. Успіх надихає учня, а удача надихає вчителя.

Я постійно навчаюсь, вважаю, щоб бути цікавим для своїх учнів, необхідно бути компетентною, різносторонньою особистістю. Займаюсь самоосвітою, вчусь у колег, у дітей.

Сучасні діти уже не можуть бути просто слухачами, вони вимагають руху, активної участі в уроці, бути безпосередніми учасниками навчально-виховного процесу. На власному досвіді впевнилася, що чим більше емоцій переживає дитина на уроці, тим міцніший досвід  вона отримує.

Вважаю, що навчати необхідно не тільки основних наук, а й умінню слухати і чути один одного, поважати чужу думку та відстоювати свою.

Обов’язок кожного батька - до кінця своїх днів залишатися вчителем для своїх дітей, обов’язок вчителя до кінця педагогічної кар’єри залишатися людиною.